ДАВЕ́ЦЬ, ВЦЯ,
Даве́ць, вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця. Ном. № 10640.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 355.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДАВИ́ЛО, ЛА, →← ДАВА́ТИСЯ, ДАЮ́СЯ, ДАЄ́ШСЯ,